Приштина приємно мене здивувала й показала, що сьогоднішнє Косово не зводиться до війни та бомб. Я оглянув її за одноденну поїздку зі Скоп’є: автомобілем це приблизно півтори-дві години дороги. Якщо у вас більше часу, читачі радили мені насамперед місто Призрен на півдні країни.
- Як я приїхав
- Автобусом зі Скоп’є, на один день; між містами неповних 80 км, і вдень автобуси ходять часто
- Скільки часу
- На саму Приштину вистачить близько двох годин
- Мова
- Англійською я без проблем порозумівся всюди, навіть у продуктовому магазині
- Їжа
- У веганському ресторані Dit’ e Nat’ я поїв чудово й недорого, хоч обожнюю м’ясо. Тепер він уже назавжди закритий
- Моя порада
- Сядьте на лавку на бульварі Матері Терези й поспостерігайте за життям у центрі
- Чи варто
- Косово залишило в мене нейтральні почуття; я порадив би його тим, хто шукає недорогу й не переповнену туристами країну
Зміст4 розділиСховатиПоказати
Цю статтю я написав 2018 року. Ціни, години роботи й розклад транспорту відтоді могли змінитися, тому перевірте їх перед поїздкою.
Що подивитися в Приштині? Гарне питання, подумав я. Косово в мене асоціювалося з тим самим, що й у 98 % словаків: бомби й війна. На жаль. Ще не так давно Косово бомбардували й тут ішла війна. А яке воно сьогодні? У Косові я поки що бачив лише Приштину, але мушу сказати: OMG.
Порада від Мілана Раджу вам шукати житло якомога раніше, адже номери в доброму місці за розумну ціну зникають першими. Тут ви знайдете пропозиції житла поблизу, дійсні на сьогодні.
Одноденна поїздка зі Скоп’є до Приштини: що мене здивувало
До Приштини я поїхав на цілий день зі Скоп’є в Північній Македонії. Між цими містами неповних 80 кілометрів, а автобуси протягом дня курсують часто, тож я спокійно все встиг. Коли я запитав читачів у Facebook, які частини Косова вони радять відвідати, то приємно здивувався. Багато хто з них добре об’їздив Косово, і це мене переконало, що боятися тут нічого. Щоб позбутися своїх упереджень щодо Косова, я мусив сюди приїхати.
Три речі, яких я від Косова зовсім не очікував
- Тут можна платити євро, хоча членом Європейського Союзу Косово аж ніяк не є.
- У Приштині я без проблем порозумівся англійською навіть у продуктовому магазині. Усюди.
- На відміну від Сербії, де пишуть кирилицею, схожою на українську абетку, у Косові користуються латинкою. Мені це помітно полегшило подорож.
Чому в Косові була війна?
Коротко про те, чому в Косові була війна і як її сьогодні сприймають жителі Косова: Досить загуглити фото Косова 1998 року. Це був конфлікт між Армією визволення Косова, яку складали косовські албанці, і сербськими силами. Сербія хотіла здобути контроль над територією. Більшість населення становили косовські албанці, і сербські сили проводили проти них етнічні чистки. Сотні тисяч людей мусили тікати. Після війни, своєю чергою, багато сербів виїхали з Косова через напади албанців.
Зрештою в конфлікт втрутилося НАТО, яке бомбардувало Югославію, доки Сербія не вивела війська з Косова. 2008 року Косово ухвалило декларацію про незалежність і відтоді не залежить від Сербії. Сьогодні про цю війну просто не говорять, а Сербія просто не визнає Косово самостійною державою. Понад 90 % населення Косова становлять албанці. Тож офіційних мов тут дві: албанська й сербська.
Сьогодні Косово, на щастя, інше. Це відносно спокійна країна, і я потрапив сюди якраз на десяту річницю підписання декларації про незалежність від Сербії. Нещодавно я десь читав, що однією з умов вступу Сербії до ЄС є й нормалізація відносин із Косовом. Цікаво, чим це закінчиться…
Що подивитися в Приштині за один день
Але досить про історію й конфлікти. Ви тут не через це. Тож що подивитися в Приштині? Багато читачів писали мені, що в Приштині небагато цікавого й краще вирушити кудись на природу в Косові. Оскільки на поїздку я мав лише один день, то вирішив зробити так: гарно пофотографувати Приштину, оглянути всі «пам’ятки» й десь добре поїсти. Чи вдалося? Ще б пак.
Ось список місць, які я відвідав у Приштині
- Відомий напис Newborn, який нагадує про здобуття незалежності від Сербії 2008 року.
- Бульвар Матері Терези.
- Національна бібліотека імені П’єтера Богдані (Pjetër Bogdani).
- Ресторан Dit’ e Nat’.
Напис Newborn
У Приштині куди не глянь, то собор, то церква, то мечеть. Поміж усім цим вклинюються соціалістичні панельки різних кольорів, така собі Петржалка (Petržalka, величезний житловий масив у Братиславі). Це доволі цікаве поєднання, яке добре виходить на фото. Відомий напис Newborn, мабуть, єдина туристична зупинка в Приштині, яка справді цікава. Він стоїть тут з 17 лютого 2008 року, коли Косово проголосило незалежність від Сербії, хоча Сербія її так і не визнала. Країн, які не визнають Косово самостійною державою, дуже багато. Приблизно половина світу. Серед них і Словаччина та Іспанія.
Цікаво, що під час мого візиту, рівно через десять років після ухвалення декларації, літеру «B» замінили числом 10. Спершу я не міг збагнути чому, але потім загуглив і з’ясував, що минуло вже десять років.
Бульвар Матері Терези
Бульвар Матері Терези лежить у самому серці Приштини, там, «де все відбувається». Раджу зробити те саме, що й я: просто сісти на лавку й спостерігати за життям навколо. Найбільше мене тішили всі ці продавці мобільних на кшталт Nokia 3310 і подібних. Тут жваво торгують чохлами й шнурками для телефонів, старими мобільними, сонцезахисними окулярами та квітами. У цьому є свій неабиякий шарм. З іншого боку, я не розумію, хто купує ці старі телефони, адже кожен молодий тримав у руці айфон.
Увесь променад приємно жвавий, кожен кудись поспішає, а діти граються у струменях фонтана. Я сів на лавку, знайшов безкоштовний Wi-Fi і ввів у пошук зображень Google «Pristina 1999». Не повірив своїм очам. Місто, яким ще кілька років тому їздили танки, а будинки довкола лежали в руїнах після бомбардувань, сьогодні аж кишить кав’ярнями, ресторанами й кіосками із солодкою кукурудзою (дуже раджу). Жодна подорож Балканами не обходиться без солодкої кукурудзи.
Національна бібліотека імені П’єтера Богдані
Національна бібліотека імені П’єтера Богдані була ще однією зупинкою, яка траплялася в кожному списку того, що подивитися в Приштині. На фото вона мені не дуже сподобалася, тож я вирішив туди не йти. Але, чесно кажучи, на Приштину вистачає двох годин, а до відправлення мого автобуса назад до Скоп’є залишалося ще години три, тож я забрів і сюди.
Уся будівля має такий вигляд, ніби її спроєктував якийсь обкурений архітектор. По-своєму вона гарна, але мені не подобається, ха-ха. Можливо, це тому, що я вивчав садово-паркову архітектуру й маю в таких речах смак, ха-ха. Якщо ж у вас є вільний час, зазирніть сюди. Від центру це хвилин п’ятнадцять пішки в бік автовокзалу.
Де я поїв у Приштині: Dit’ e Nat’
Коли я переглядав у Instagram місця, де бували мої читачі в Приштині, то натрапив на ресторан Dit’ e Nat’. Хоч він був веганський, а я обожнюю м’ясо, поїв я тут чудово. І за просто смішні гроші. У ту спеку мені дуже смакували веганський бургер і холодний лимонад. Люди тут також пили каву з льодом, їли різні сендвічі й розплачувалися карткою. До того ж у них була чудова тераса, на якій мені, щоправда, не знайшлося місця, бо там був повний аншлаг. Цей ресторан показав мені, що Косово старається.
Молоді люди не хочуть, щоб їх асоціювали з війною: вони хочуть пити лате, смачно їсти, мати Wi-Fi і усміхатися. Саме це вони й робили в Dit’ e Nat’. Дякую читачці за цю чудову пораду. Утім, за даними Google Карт, Dit’ e Nat’ сьогодні вже назавжди закритий.
Чи варто їхати до Косова?
Поїздка до Косова не викликала в мене абсолютно жодних сильних почуттів. Я думав, що поїду звідси враженим тим, як розвинулося Косово всього за 20 років після війни. Або, навпаки, що мене приголомшить, наскільки війна змучила й зламала тутешніх людей. Вийшло щось посередині.
Косово старається, і я вірю, що, крім Приштини, тут є ще багато чого подивитися. У мене воно залишило такі собі нейтральні почуття. Я не почувався тут як у країні, на яку ще нещодавно падали бомби, і це чудово. Причини повертатися сюди в мене немає, але я без вагань порадив би його кожному, хто шукає дешеву, не переповнену туристами й по-своєму екзотичну країну.
Коли будете в Косові, дотримуйтеся цих двох порад:
- Не говоріть про Сербію і війну. Однаково тут здебільшого всі албанці.
- Дотримуйтеся поради номер один.
Подорож між Косовом і Сербією
Milan радить: Подорож між Сербією й Косовом може стати проблемою. Якщо ви приїдете до Косова (як я) з Північної Македонії, то отримаєте в паспорт косовську печатку. Якщо потім переїдете з Косова до Сербії й згодом захочете залишити Сербію, у вас можуть бути проблеми. Серби, найімовірніше, не визнають ваш в’їзд через Косово і вважатимуть його незаконним.
В’їжджати до Сербії з Косова не раджу. Гірший варіант: вас узагалі не пустять із Косова до Сербії, якщо у вас косовська печатка. Раніше таких людей навіть затримували, тепер це трапляється рідше. Тож раджу подорожувати Косовом окремо, а Сербію залишити на інший раз. Обидві країни того варті: прочитайте, що подивитися в Белграді.
Порада від Мілана Серед місць, які в Косові неодмінно варто відвідати, читачі назвали мені місто Призрен на півдні країни. Усі погодилися, що воно справді чудове. Я там не був, але це фото просто феноменальне й величне, тож надихайтеся:
Прочитайте також мою статтю Подорож із Косова до Сербії: які проблеми можуть на вас чекати.
Словацький тревел-блогер, який із 2013 року витягує словаків з офісних крісел. Автор книжки «Influencer» і засновник блогу Bez Mapy. «Bez Mapy» словацькою означає «без мапи».
Напишіть про це в коментарі. Це допоможе й іншим, хто збирається сюди.
