Поїздка з Барі до Альберобелло: як дістатися й що подивитися серед будиночків трулло

З Барі до Альберобелло раджу їхати прямим автобусом, дорога триває приблизно годину. За вхід до міста не платять, а на прогулянку серед будиночків трулло вистачить пів дня. Їдьте рано-вранці, квиток купіть заздалегідь і обов’язково знайдіть тихішу вулицю Via Galileo Galilei.

Коротковід Milan Bez Mapy

З Барі до Альберобелло

Прямим автобусом із зупинки Largo Sorrentino біля вокзалу близько години, квиток туди й назад тоді коштував приблизно 10 €

На що зважити

Зупинка ніяк не позначена, квиток купуйте онлайн і приходьте за пів години до відправлення

Вхід

За саме місто не платять, лише за деякі трулло з музеєм, наприклад Trullo Sovrano за кілька євро

Скільки часу потрібно

Пів дня без авто, їдьте рано-вранці, удень місто швидко заповнюється

Моя порада

Via Galileo Galilei подалі від центру, менше туристів і фото трулло без людей

Tette delle monache

Типовий десерт, мені він здався прісним, але скуштуйте, щоб знати, про що я кажу

Як організувати поїздку з Барі до Альберобелло? Альберобелло було головною причиною, чому ми з мамою обрали Барі. У цій статті ви дізнаєтеся, як туди дістатися, що подивитися і чому трулло мають таку дивну форму.

Де розташоване Альберобелло?

Альберобелло (Alberobello) лежить на півдні Італії, у регіоні Апулія (італійською Puglia), приблизно за 55 км від Барі (Bari). Славу йому принесли трулло: білі кам’яні будиночки з конічними дахами. Історичні квартали трулло ще 1996 року внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Найбільше трулло в кварталі Rione Monti, їх тут понад тисячу. Спокійніше в кварталі Aia Piccola, де в трулло досі живуть місцеві.

Як дістатися з Барі до Альберобелло

Авіаквитки до Барі й дорога з аеропорту до міста

До Барі літають лоукостери з кількох аеропортів поблизу Словаччини. З аеропорту до центру Барі ходить потяг приблизно кожні 20–30 хвилин, їде він близько 20 хвилин.

Автобусом чи потягом до Альберобелло?

Я раджу автобус. До Альберобелло ходять і потяги регіонального перевізника FSE (Ferrovie del Sud Est), але автобус зазвичай швидший, і пересідати не треба. Ми з мамою їхали прямим автобусом від зупинки Bari Largo Sorrentino біля головного вокзалу, і дорога тривала близько години.

Щоправда, назвати це автовокзалом було б перебільшенням. Це вулиця, де паркуються автобуси, і ніде немає нормальних вказівників. Потрібний автобус ми зрештою вгадали за найдовшою чергою. Ласкаво просимо до Італії. Квиток туди й назад коштував нам тоді приблизно 10 €.

• Порада від Мілана Квиток купіть через інтернет і приходьте на зупинку щонайменше за пів години до відправлення. Дехто не вмістився в автобус і мусив годину чекати наступного. Коли їхали ми, перед посадкою треба було ще пройти онлайн-реєстрацію за посиланням із листа з квитком. Так, навіть на автобус, не питайте мене чому, ха-ха. З вересня 2024 року Trenitalia перевіряє цифрові регіональні квитки автоматично, тож онлайн-реєстрація вже не мала б знадобитися. Але про всяк випадок прочитайте інструкції на квитку.

В Альберобелло автобус зупиняється перед залізничним вокзалом, а до центру звідти десять хвилин пішки. Краще їдьте рано-вранці, удень місто швидко заповнюється туристами.

Апулією на авто

Якщо, крім Альберобелло, хочете побачити ще Поліньяно-а-Маре, Монополі, Остуні чи Матеру, варто взяти авто. Автобусом між цими містами ви пересуватиметеся повільно.

Під час оренди вам знадобиться кредитна картка для застави. Якщо її у вас немає, прочитайте мою інструкцію, як орендувати авто без кредитної картки й застави.

Чи потрібно платити за вхід до Альберобелло?

Ні. Саме це мене перед поїздкою цікавило найбільше. Мама думала, що це буде огороджений музей просто неба з платним входом. Ми обоє приємно здивувалися. Трулло розкидані по всьому місту, і в них працюють готелі, ресторани, кав’ярні та сувенірні крамниці. Платити треба лише за вхід до кількох трулло, які слугують музеями. Мені подобається, коли пам’ятки живуть, а не стоять замкнені за парканом.

Екскурсії Альберобелло та поїздки з Барі ви знайдете тут:

@milan_bezmapy+249 000 підписників

Стежте за мною в Instagram

Стежити

Чому трулло мають таку форму?

Трулло складені з каменю насухо, тобто без розчину. Стіни товсті, тому влітку всередині тримається прохолода, а взимку тепло. Колись вони слугували житлом, коморами й укриттями в полях.

Найцікавіша ж історія стосується податків. Кажуть, що графи з Конверсано, яким належала ця земля, не хотіли платити неаполітанському королю податок за нові поселення. Тому люди мусили будувати без розчину. Коли наближалася королівська перевірка, досить було витягти камінь із даху, і будинок обвалювався. Замість міста чиновники бачили лише купи каміння. Чи так було з кожним трулло, перевірити неможливо. Зате ця історія пояснює, чому все місто має такий вигляд.

Що подивитися в Альберобелло

• базиліка святих Косми і Даміана;
• Trullo Sovrano і кав’ярня Gelateria Dulcis;
• Casa D’Amore і Casa Nova;
• Trullo Siamese;
• костел святого Антонія у формі трулло;
• парк Villa Comunale Belvedere;
• вулиця Via Galileo Galilei.

Базиліка святих Косми і Даміана та Trullo Sovrano

Огляд раджу почати подалі від центру, де менше людей. Ми з мамою почали з базиліки святих Косми і Даміана (Basilica minore dei Santi Cosma e Damiano). Неподалік стоїть Trullo Sovrano, єдине двоповерхове трулло в місті. Його збудували у XVIII столітті, а сьогодні в ньому невеликий музей із садом. Ви побачите, як колись жили в трулло. Вхід коштує кілька євро. Одразу поруч кав’ярня Gelateria Dulcis, де ми випили доброї кави.

Casa D’Amore і Casa Nova

Ці два будинки ви не оминете дорогою до центру. Поки Альберобелло належало графам, будувати будинки з розчином заборонялося. Усе змінилося 1797 року, коли місто перейшло під пряму владу короля. Франческо Д’Аморе тоді першим збудував собі будинок із розчином. На стіні будинку досі є латинський напис про те, що це перша споруда, зведена з королівського дозволу. У сусідньому будинку Casa Nova сьогодні піцерія.

Trullo Siamese

Trullo Siamese стоїть у центрі, тож ви його точно побачите. На відміну від звичайних трулло, воно має два з’єднані куполи. Легенда каже, що в ньому жили двоє братів, які закохалися в одну жінку. Дівчина була заручена зі старшим, але покохала молодшого. Чим закінчилася ця історія, кожен гід розповідає трохи по-своєму.

Костел святого Антонія у формі трулло

Костел святого Антонія Падуанського збудували у 1920-х роках. На перший погляд він схожий на величезне трулло. Головний купол оточують менші куполи, і всі вони мають типові конічні дахи. Такі самі дахи мають і дзвіниця, й інші будівлі біля костелу.

Парк Villa Comunale Belvedere

Як парк він мене не дуже вразив, зелені тут небагато. Зате з парку гарний краєвид на історичну частину Альберобелло з дахами трулло, тож сюди варто зазирнути.

Вулиця Via Galileo Galilei: трулло без натовпу

На цю вулицю я натрапив випадково, коли ми з мамою блукали містом. Вона далі від центру, тому туристів тут не так багато. Тож трулло можна сфотографувати без людей у кадрі. Тут є кілька трулло, відкритих для відвідування, і декілька готелів. Зайдіть сюди дорогою назад до автобуса.

• Порада від Мілана Якщо плануєте ще одну подорож на південь Італії, прочитайте мої поради, що подивитися в Трапані на Сицилії.

Що означають символи на дахах трулло?

На багатьох дахах ви побачите білі мальовані символи. Що вони означають, не завжди надійно задокументовано, а тлумачення з часом змінювалися. Найчастіше згадують такі:

• Релігійні символи, як-от хрест чи серце, мали захищати дім і його мешканців.
• Сонце й планети символізують тепло, життя і достаток.
• Знаки зодіаку могли бути пов’язані з мешканцями дому або з астрологією.
• Декоративний камінь на верхівці даху (pinnacolo) часто був підписом будівельника або родини.

Деякі символи, мабуть, старші за християнство, інші просто для краси. Саме цим вони й цікаві. Під час прогулянки ви почнете шукати їх на кожному даху.

Скуштуйте tette delle monache

Типовий десерт Альберобелло та околиць називається tette delle monache, дослівно «груди черниць». Це ніжний бісквіт із кремовою начинкою, посипаний цукровою пудрою. Форма, від якої походить назва, не випадкова. Його подають майже в кожній кав’ярні. Мені він не смакував, здався прісним, і краще б я взяв чізкейк, ха-ха. Але скуштувати його треба, щоб знати, про що я кажу.

З Барі до Альберобелло можна з’їздити за пів дня, без авто і без стресу. Досить виїхати рано-вранці, купити квиток заздалегідь і дати вуличкам вести вас.

Подорожуйте!