Що подивитися в Палермо за версією Milan Bez Mapy

Якби в Палермо мені треба було вибрати одну річ, яку я точно не пропущу, це було б каноло в монастирі Санта-Катерина (Santa Caterina). Одразу за ним іде ринок Балларо. А найбільше мене здивувало, як сильно Палермо змінилося на краще за ті чотири роки, що минули відтоді, як я був тут востаннє.

Коротковід Milan Bez Mapy

З аеропорту

потяг до центру їде 50–60 хвилин, квиток близько 6,80 €

Квитки

застосунок Trenitalia, без реєстрації

Транспорт

центром пішки, Uber дорогий, Bolt тут немає

Оплата

дрібні продавці неохоче приймають картку, готівка знадобиться

Скільки днів

один на головні місця, два з поїздкою до Чефалу

Що подивитися в Палермо? Я стою в підземеллі монастиря капуцинів, а з ніш на мене дивляться сотні мерців у святковому вбранні. У декого ще збереглися вуса, в інших на голові мереживо. Так почався мій день у Палермо. Закінчився він за кілька кілометрів звідти, біля яхт на молу, коли сідало сонце.

Тим часом я з’їв булку із селезінкою на галасливому ринку, каноло під банановими деревами в монастирі й годину гуляв ботанічним садом, де співали птахи. Тепер проведу вас усім маршрутом, разом із тим, що пішло не так.

Як дістатися з аеропорту Палермо до центру потягом

Після прильоту мене приємно здивувало, що з аеропорту Фальконе-Борселліно (Falcone Borsellino) ходить прямий потяг аж до міста. Дорога триває приблизно 50–60 хвилин, а квиток коштує близько 6,80 €. Не кожен потяг доїжджає до станції Palermo Centrale, але всі проходять через місто, тож вийти можна там, де вам треба.

Біля трьох квиткових автоматів в аеропорту стояла черга. Поки я чекав, завантажив застосунок Trenitalia, за кілька кліків купив у ньому квиток без реєстрації й отримав QR-код. Ціна була та сама, а я впорався швидше, ніж люди переді мною, які ще воювали з автоматом.

Перед поїздкою перевірте актуальний розклад і ціну квитка на дату прильоту. Ще до посадки визначте, на якій зупинці хочете вийти: я помилився на підземній ділянці й мусив повертатися. Якщо плануєте пробути тут два дні, у маршруті Палермо на 2 дні ви знайдете, як я розподілив огляд міста.

Потім сталася помилка, від якої хочу вас уберегти. Потяг іде через Палермо під землею, як метро, і там у мене не було ні зв’язку, ні інтернету, ні GPS. Я повірив електронному табло в потязі, але воно показувало неправильно. Коли я це помітив, був уже на дві зупинки далі, ніж треба, і мусив повертатися. Тож у тунелі дивіться у вікно й рахуйте зупинки. Це Сицилія: трохи безладна, але практична. Треба лише запастися міцними нервами.

Помітив я ще одну річ. За поїздку потягом між станціями в межах Палермо можна заплатити, просто приклавши картку. Але прикласти її треба і під час посадки, і під час виходу.

Якщо у вас на Палермо два дні, свій маршрут містом я розписав у плані на 2 дні.

Транспорт і оплата в Палермо: готівка, картки й Uber

Палермом я ходив переважно пішки. Uber тут дорогий, а Bolt узагалі не працює, що мене здивувало. А з оплатою тут дивна історія. Я забув удома сумку, в якій удень ношу зарядку й штатив, тож пішов купити полотняну торбу за 2,50 €.

Готівки в мене не було, і коли я дістав картку, продавець закотив очі й подивився на мене, як на вбивцю. Зрештою дозволив заплатити карткою, але в захваті не був. А між тим в Італії з 2022 року продавець зобов’язаний приймати картку на будь-яку суму, інакше йому загрожує штраф.

Утім, багато продавців це ігнорують. Одразу після цього я зняв у банкоматі 60 €, бо перед поїздкою читав, що в кількох місцях навіть за недорогий вхід платять лише готівкою. На вулицях також стежте за рухом. Італійці їздять тут по-своєму, а мотоцикли пхаються буквально всюди.

Де зупинитися в Палермо: мій досвід біля ринку Вуччірія

Я ночував просто біля ринку Вуччірія (Vucciria), звідки до всього міг дійти пішки. Проте нічне життя в цьому районі бурхливе, і одного вечора мене розбудили п’яні люди під вікном. Якщо шукатимете житло тут, почитайте відгуки про готель і перевірте, чи не згадують у них шум.

Скільки днів потрібно на Палермо?

На саме Палермо в мене був один повний день, і я встиг усе, про що пишу нижче. Наступного дня я з’їздив потягом до Чефалу (Cefalù). Чимало порад від підписників довелося залишити на наступний раз. Якщо хочете побачити й ці місця, закладайте два-три дні. Як я розділив би два дні, знайдете в маршруті Палермо на 2 дні.

@milan_bezmapy+249 000 підписників

Стежте за мною в Instagram

Стежити

Що подивитися в Палермо за версією Milan Bez Mapy

Катакомби капуцинів у Палермо

День я почав у катакомбах капуцинів. Uber показав 15 € за 2,2 км, і для поїздки в межах міста це здалося мені забагато. Пішки це пів години, тож я так і пішов. За 35 хвилин я вже стояв біля віконця каси й купував квиток за 5 €. Людей було мало, коридори просторі, тож я міг спокійно все обійти.

У підземеллі лежить близько 8000 муміфікованих людей. Я чекав чогось моторошного, але мені це здалося радше сюрреалістичним, подекуди навіть смішним. На них костюми, прикраси, мереживо й навіть таблички з іменами. У багатьох на обличчі збереглася шкіра й такий вираз, ніби вони сердито дивляться на мене. Там, де одяг порваний, видно, що тіла напхали соломою або папером. Голови в них часто схилені, бо мумії висять на стіні. Серед них і багато дітей.

Муміфікація була дорогою, тому тут лежать переважно заможніші мешканці Палермо. Найвідомішою стала дворічна Розалія Ломбардо, яку 1920 року звелів набальзамувати батько. Через сто років вона й досі має майже неушкоджений вигляд. Фотографувати всередині не можна, тож враження доведеться забрати лише в пам’яті. Поруч розкинувся великий цвинтар із мавзолеями та старими фотографіями, і там мій квиток ніхто не перевіряв. Для мене мумії були одним із найсильніших моментів дня. Але з мамою я б сюди не пішов. Це далеко від центру, і вигляд мертвих не для кожного. Якщо вас приваблюють підземні цвинтарі, я писав і про паризькі катакомби.

Норманський палац і Палатинська капела

Від катакомб я пішов через браму Порта Нуова (Porta Nuova) до королівського палацу. Норманський палац (Palazzo dei Normanni) вважають найстарішою королівською резиденцією в Європі, а сьогодні тут засідає сицилійський парламент. Але мене найбільше вабила Палатинська капела (Cappella Palatina). Король Рожер II звелів збудувати її як приватну каплицю, а освятили її 1140 року. Золоті візантійські мозаїки тут поєднуються з арабською стелею, а на зовнішній стіні видно напис одразу латиною, грецькою та арабською.

Квиток я купив в автоматі за три хвилини до входу, за 10 €. Ця ціна діє у вівторок і середу. З четверга до понеділка квиток коштує 14,50 € і дає вхід також до королівських апартаментів. Автомат попередив мене, що в шортах усередину не можна. Я був у шортах, але на вході нікого не розвертали, тож я зайшов. Перед входом усіх перевіряють, як в аеропорту. Таблички забороняють дрони, але мій штатив у сумці пройшов без проблем.

Потім почалася черга. До капели я простояв близько 45 хвилин, а всередині провів півтори хвилини. Мозаїки прекрасні, просто врахуйте таке співвідношення, і це ще в другій половині жовтня. Який тут натовп улітку, навіть уявляти не хочу. До того ж уранці на мозаїки падає світло з вікон на південному боці, і до обіду вони яскравіші. Я був тут близько полудня.

Королівські сади, які входять у квиток, невеликі, і нічого особливого в них немає, зате там є туалет. А от перед палацом є гарний парк Вілла Бонанно (Villa Bonanno) з пальмами, кактусами й скульптурами.

Ринок Балларо в Палермо: вулична їжа, аранчини й булка із селезінкою

Від королівського палацу я пішов на ринок Балларо (Ballarò) пішки. Дорогою я мало не пройшов повз непримітний кіоск Antonello на Via Porta di Castro: його легко не помітити. Аранчини тут величезні, а позаду стоїть кілька пластикових стільців. Я взяв дві аранчини за 4 €, і продавець безкоштовно додав до них келих Spritz.

Потім я звернув у вулички ринку і, чесно кажучи, такого в центрі Палермо не очікував. Вузькі вулички під навісами, галас, музика, свіжі морепродукти й вулична їжа на кожному кроці. У Macelleria Pupetto, яку я навряд чи назвав би рестораном, я замовив pani ca‘ meusa, булку із селезінкою та легенями. Субпродукти я не дуже люблю, але ця булка мені смакувала, можливо, головно тому, що була добряче солона. З пляшкою води вона обійшлася мені в 5 €. Якби мені треба було повести когось у Палермо на обід, я повів би саме сюди.

За переказами, pani ca‘ meusa понад тисячу років тому вигадали єврейські м’ясники, які як плату залишали собі субпродукти. Булку без сиру називають schietta, а з рикотою чи сиром качокавало її називають maritata. А коли замовлятимете в Antonello, пам’ятайте: у Палермо аранчина жіночого роду, а в Катанії це слово чоловічого роду.

Екскурсії Палермо та поїздки з гідом знайдете тут:

Проте на ринку купують не лише їжу. Люди беруть тут сувеніри, восьминогів, спеції й солодощі, а я бачив навіть китайське взуття. Увечері я проходив тут знову, і вулички були зовсім порожні. Тож на Балларо варто йти в обід, а не ввечері. Тому в плані на 2 дні я поставив його на обід першого дня.

Канолі в монастирі Санта-Катерина, фонтан Преторія і Марторана

Якби мені довелося вибрати з Палермо одне-єдине враження, це було б воно. Кондитерська I Segreti del Chiostro працює просто в монастирі Санта-Катерина й трохи захована від очей. Вхід із бічної вулиці Via Discesa dei Giudici, 33. Спочатку я пройшов монастирем і піднявся сходами нагору. Кондитерську я знайшов лише завдяки людям, які показали мені дорогу. На вході я отримав номерок, а коли його викликали, замовив і далі вже тільки їв.

Саме замовлення здалося мені трохи хаотичним, але каноло було величезне й чудове. Разом з еспресо воно обійшлося мені в 6 €. Найбільше мені сподобалося, що з ним можна було сісти на терасі під банановими деревами з видом на фонтан. Світило сонце, і це було цілком автентичне враження. За даними Google, кондитерська зачиняється о 17:30, тож не залишайте її на вечір.

Під монастирем стоїть фонтан Преторія (Fontana Pretoria). Спершу його вирізьбили для вілли у Флоренції, а згодом його купило Палермо. Площу тут називають площею Ганьби. Поруч, біля площі Белліні (Piazza Bellini), стоять Марторана (Martorana) і Сан-Катальдо (San Cataldo) з трьома червоними куполами. Усередину я не заходив, але ззовні зробив гарні кадри. Марторану в XII столітті звелів збудувати адмірал короля Рожера II, тому її називають також Santa Maria dell’Ammiraglio. Вхід до Марторани коштує 2 €, а до Сан-Катальдо 2,50 €.

Ботанічний сад у Палермо: Orto Botanico як оаза спокою

За кордоном я завжди ходжу до ботанічних садів. Я бачив їх у Нью-Йорку, Сіднеї та Буенос-Айресі, а в братиславському колись підробляв. Найбільше мені досі сподобався Кірстенбош у Кейптауні. Натомість один із найгірших я бачив у Буенос-Айресі, хоча саме місто належить до моїх улюблених у світі. Сад у Палермо мене повністю підкорив.

Я прийшов за годину до закриття, коли сонце поволі сідало. За вхід я заплатив близько 6 €, людей було мало, а зелені тут було напрочуд багато. Я гуляв між оранжереями, обійшов великий ставок із лататтям і пройшовся пальмовими алеями, які надзвичайно фотогенічні.

До того ж тут велика колекція кактусів, які я обожнюю. Найбільше враження на мене справив величезний фікус, який привезли сюди 1845 року з острова Норфолк біля Австралії. Він має такий вигляд, ніби виріс у джунглях, і я навіть не був певен, що це одне дерево. Повністю сфотографувати його мені вдалося лише телефоном з об’єктивом 0,5x.

Місцеві, очевидно, приходять сюди просто провести час. Молода пара грала на лавці в шахи, всюди цвіли квіти й співали птахи. Після галасливого Палермо це був несподіваний контраст, справжня оаза тиші й зелені. Цікаво, що сад виник на місці, де колись інквізиція спалювала людей. А будівля Gymnasium біля входу була першою неокласичною спорудою в Палермо. Усередині є й кав’ярня, де можна випити кави й з’їсти тістечко. На прогулянку садом закладіть щонайменше годину. У жовтні сад працює до 18:00, з листопада до лютого лише до 17:00, а з травня до серпня аж до 20:00.

Ла-Кала й Molo Trapezoidale: де дивитися захід сонця в Палермо

Перед заходом сонця я йшов повз гавань Ла-Кала (La Cala) і знову побачив зовсім інше Палермо. Спершу галасливі й брудні вулиці, потім зелений сад, а тепер розкішні яхти. Уздовж усієї марини тягнеться набережна. Увечері люди тут бігають, сидять на зеленому газоні, а біля води стоять рибалки. Атмосфера розкішна й охайна, але без снобізму.

На супутникових знімках у Google я потім з’ясував, що ще нещодавно тут був будівельний майданчик із кранами. Мол Molo Trapezoidale відкрили після перебудови в жовтні 2023 року, і тепер він має назву Palermo Marina Yachting. Раніше тут стояли занедбані будівлі, які під час перебудови знесли. На молу багато ресторанів, наприклад Morettino або Ciurma, а також крамниці. Якби я йшов із кимось на побачення або з мамою, як тоді, коли ми разом були в Трапані, на вечерю я повів би її саме сюди.

Вуччірія ввечері: чи варто йти на ринок уночі?

Увечері я прогулявся до ринку Вуччірія. Вузька вуличка, повна ресторанів, нагадала мені Трастевере в Римі. Я читав про вечірній гриль просто на вулиці, але в середу ці ятки були зачинені. Не знаю, чи тут смажать на грилі лише у вихідні, тож перевірте це перед відвідинами. У моєму плані на 2 дні Вуччірія стоїть наприкінці другого дня, після заходу сонця в гавані Ла-Кала.

Що і де скуштувати в Палермо: мої поради щодо вуличної їжі

Найкраще, що я їв у Палермо, я з’їв біля вуличного кіоску, на ринку і в монастирі. Жодного разу я не заплатив більше ніж 6 €. Палермо з тих міст, де варто їсти на ходу, а не сидіти цілий день у ресторані.

Першою зупинкою була аранчина, смажена рисова кулька, яку в Палермо знайдете на кожному розі. Я скуштував її в непримітному кіоску Antonello на Via Porta di Castro між королівським палацом і ринком Балларо. Аранчини тут величезні й дуже ситні. За дві я заплатив 4 €, а продавець безкоштовно додав до них келих Spritz.

На ринку Балларо в Macelleria Pupetto я скуштував pani ca‘ meusa, булку із селезінкою та легенями. Це їжа для сміливих. Субпродукти я не дуже люблю, але ця булка мені смакувала. З пляшкою води вона коштувала 5 €.

А потім настала черга мого найкращого враження від усього Палермо: каноло в монастирі Санта-Катерина. У кондитерській I Segreti del Chiostro мені наповнили його, щойно викликали мій номерок. Величезне каноло з еспресо обійшлося мені в 6 €, і я з’їв його на терасі під банановими деревами з видом на фонтан.

Де поїсти в Палермо наступного разу: поради підписників

Кілька закладів, які мені радили підписники або які відомі в Палермо, я не встиг відвідати. Сам я їх не пробував, але якщо матимете час, ось що я обрав би наступного разу:

• Ke Palle на Via Maqueda, де готують аранчини з великим вибором начинок. Одна підписниця порадила мені запивати їх сицилійським пивом Messina з морською сіллю.
• Pasticceria Cappello неподалік катакомб, відома семишаровим шоколадним тортом сеттевелі (setteveli). У середу, коли я був у Палермо, вона, за даними Google, не працювала.
• Pani ca‘ meusa Porta Carbone на Via Cala біля гавані та Antica Focacceria San Francesco, яка працює з 1834 року.
• I Pastari на Via Roma, де роблять власну пасту. Одна підписниця хвалила бузіате (busiate) з фісташковим песто й гуанчале.
• Farmacia Alcolica, коктейль-бар у колишній аптеці, де напої мають назви, як у ліків.

Аранчини, pani ca‘ meusa і каноло я вписав у план на 2 дні так, щоб вони траплялися вам дорогою.

Що варто побачити в Палермо, але я не встиг

Перед поїздкою підписники надіслали мені десятки порад. На деякі з них часу не вистачило, тому пишу про них не з власного досвіду. Я не встиг побачити:

• собор і прогулянку його дахом;
• театр Массімо (Teatro Massimo);
• Монреале (Monreale);
• гору Монте-Пеллегрино зі святилищем святої Розалії;
• пляж Монделло (Mondello);
• церкву Джезу (Chiesa del Gesù);
• церкву Карміне-Маджоре (Chiesa del Carmine Maggiore) з майоліковим куполом над ринком Балларо.

Замок Утведжо (Castello Utveggio) на пагорбі над містом відкритий для відвідувачів лише з четверга до неділі, тож візит туди треба планувати під конкретний день.

Чи варто їхати в Палермо? Як воно змінилося за чотири роки

Уперше я побачив Палермо чотири роки тому, коли ми з мамою були в Трапані й приїхали сюди на один день. Тоді воно мене не дуже вразило, здалося надто диким, брудним і негарним. Відтоді я побував у Неаполі, і, як на мене, ніщо не «гірше» за Неаполь.

Тепер Палермо здалося мені чистішим і впорядкованішим. З’явилися нові марини й чимало нового. Воно досі галасливе, але порівняно з моїм першим візитом це справжній перехід на новий рівень. Ціни тут приємні, і ніщо не здалося мені невиправдано дорогим.

Мій маршрут у Палермо і ціни коротко

Увесь цей маршрут я пройшов за один день. Якщо у вас на Палермо два дні, я розділив би його після обіду на ринку Балларо. Порядок зупинок лишається тим самим, і вам не доведеться ходити містом туди-сюди. Перший день ви проведете в західній частині міста, а другий у центрі й біля моря.

Палермо за 2 дні, 1-й день: катакомби, королівський палац і ринок Балларо

1. Катакомби капуцинів: зранку, приблизно година, вхід 5 €, від центру 35 хвилин пішки
2. Норманський палац і Палатинська капела: півтори години разом із чергою, вхід 10 € у вівторок і середу, в інші дні 14,50 €. До обіду на мозаїках більше світла.
3. Аранчини в Antonello на Via Porta di Castro: дорогою від палацу до ринку, дві за 4 €
4. Ринок Балларо: обід, булка із селезінкою та вода за 5 €

Палермо за 2 дні, 2-й день: каноло, ботанічний сад і захід сонця біля моря

1. I Segreti del Chiostro: каноло з еспресо за 6 €, потім фонтан Преторія і Марторана ззовні. Кондитерська, за даними Google, зачиняється о 17:30.
2. Orto Botanico: щонайменше година, вхід близько 6 €, у жовтні відчинено до 18:00, з листопада до лютого до 17:00
3. Ла-Кала й Molo Trapezoidale: захід сонця і вечеря
4. Вуччірія: вечірня прогулянка

Так у вас залишаться вільними друга половина першого дня і перша половина другого. Я використав би їх для місць, які не встиг побачити, наприклад собору або театру Массімо.

Потяг з аеропорту до центру коштує близько 6,80 €, а Uber до катакомб показував мені 15 €.

Одноденна поїздка з Палермо до Чефалу та інші поради щодо Сицилії

Наступного дня я поїхав потягом до Чефалу. Що я там устиг, описав у статті що подивитися в Чефалу. Квиток із Palermo Centrale коштував 7,10 € в один бік, а дорога тривала близько години. Якщо хочете побачити й захід Сицилії, загляньте в мій путівник що подивитися в Трапані і статтю про поїздку на Егадські острови.

Подорожуйте!