Гренландія влітку та порада, як підготуватися до роїв комарів

Подорож до Гренландії влітку, на мою думку, має сенс для кожного, хто хоче побачити дику природу без натовпів туристів. Але вона не для тих, хто шукає стабільної погоди. У червні тут може випасти сніг, а за кілька днів уже буде 20 градусів тепла. До того ж полярний день я собі трохи романтизував: уже за кілька днів я чекав звичайної темряви.

Коротковід Milan Bez Mapy

Коли

з червня до серпня, я був там близько 21 червня

Погода

у мене було від 2 до 9 °C, сонце, дощ і навіть сніг у прогнозі

Полярний день

у Сісіміуті приблизно з початку червня до 10 липня

Полярне сяйво

влітку його не видно, сезон триває приблизно з вересня до березня

Комарі

приблизно із середини червня до кінця серпня, сітка на місці коштує близько 11 €

Транспорт

між містами лише літаком або кораблем Sarfaq Ittuk

Яка вона, подорож до Гренландії влітку? Уперше я застав гренландське літо в червні 2026 року. До цього я двічі був у Гренландії: у квітні 2023 року в Нууку (Nuuk), а в квітні 2024 року в Ілуліссаті (Ilulissat). Цього разу я прилетів до Сісіміута (Sisimiut), який лежить приблизно за 40 км на північ від Північного полярного кола. Звідти я поплив кораблем до Аасіаата (Aasiaat) на Національний день Гренландії.

За кілька днів я побачив людей, які купалися в морі, сніг на пагорбах і такі рої комарів, яких не бачив ніколи в житті. Але найбільше мене здивувало сонце. Коли я прокинувся о другій ночі, воно світило так яскраво, що мало не випалило мені очі. Ось мій документальний фільм, який я зняв у Гренландії:

Коли варто їхати до Гренландії влітку?

Гренландське літо коротке. Воно триває приблизно з червня до кінця серпня, і кожен місяць трохи інший. Я приїхав близько 21 червня, на найдовший день року. Цього ж дня гренландці святкують свій Національний день.

На липень і серпень також припадає головний туристичний сезон, зокрема й на кораблі Sarfaq Ittuk. Найтепліше в Сісіміуті буває наприкінці липня. Проте навіть тоді середній денний максимум сягає лише близько 10 градусів.

До того ж улітку тут найдорожче. Мій квиток туди й назад з Копенгагена до Сісіміута коштував 1200 €, хоча я купив його за пів року наперед.

Погода в Гренландії влітку: 9 градусів, люди в морі та сніг

Коли я приземлився в Сісіміуті, світило сонце і було близько дев’яти градусів. З аеропорту я пішов до міста пішки вздовж затоки. А на пляжі купалися люди, чого я зовсім не очікував. Стійкість до холоду гренландці, мабуть, мають у крові. У мене її немає.

Наступного ранку телефон показував чотири градуси, і погода була чудова для походу. Але опівдні на пагорбі швидко похолоднішало, а ввечері в місті було вісім градусів. Ще через день телефон уже обіцяв два градуси, хмарне небо і снігопад. Пізніше почалася злива. Поки я плив кораблем до Аасіаата, погода була паскудна, а на зворотному шляху знову світило сонце. Тож за кілька днів я застав майже всі види погоди. Тому я кажу, що подорож до Гренландії влітку не для тих, кому потрібні гарантії. Тут може піти сніг, а може бути й 20 градусів тепла.

Чому на узбережжі влітку так холодно? Міста стоять біля холодного моря, у якому плавають айсберги. За ними лежить величезний льодовиковий щит, що вкриває майже 80 % острова. Внутрішні райони біля Кангерлуссуака (Kangerlussuaq) лежать далі від моря, тому там улітку зазвичай тепліше й сухіше.

Де побачити полярний день у Гренландії і чому сонце не заходить

За полярним колом сонце принаймні один день на рік не заходить. Що далі на північ, то довше це триває. Сісіміут лежить лише приблизно за 40 км на північ від цієї межі. Тож сонце тут не заходить десь із початку червня до 10 липня.

Нуук, навпаки, лежить приблизно за 260 км на південь від полярного кола. Полярного дня ви там не побачите, у червні бувають лише дуже світлі ночі. А Ілуліссат лежить далеко на півночі, тож сонце там не заходить близько двох місяців. Першого вечора застосунок із прогнозом погоди показував, що сонце не сходить і не заходить. Після походу я не спав до півночі, бо мав «побачення з сонцем». З пагорба в центрі Сісіміута я бачив його низько над горизонтом, але воно так і не зникло. Інуїти вірили, що Сонце і Місяць є братом і сестрою, які ганяються одне за одним на небі. А мені здавалося, що сонце просто не хоче відпускати мене спати.

Чи виснажує полярний день? Мій досвід у Сісіміуті

Перші дні полярний день викликав у мене ейфорію. Але через кілька днів він почав мене втомлювати. Об одинадцятій вечора тіло хотіло лягти спати, а у вікно світило сонце, як опівдні. Мене не полишало відчуття, що я мав би ще щось робити.

Останнього вечора о 22:38 я вже затемнював усе, що тільки міг. Очі в мене були втомлені, і я вже тішився думкою, що вдома ввечері пройдуся в темряві. До того ж у мене був джетлаг, бо в Словаччині годинник показував на три години більше.

• Порада від Мілана Під час полярного дня затемнена спальня дуже допомагає. У моїй спальні були вікна із затемненням, і все одно ввечері я завішував усе, що тільки міг.

Чи можна побачити полярне сяйво в Гренландії влітку?

Ні. Полярне сяйво виникає цілий рік, але на світлому небі його просто не видно. Якщо ви їдете передусім заради полярного сяйва, влітку до Гренландії їхати немає сенсу: приїжджайте в інший час. Сезон триває приблизно з кінця серпня або з вересня до березня, на півдні та біля полярного кола ще й у квітні, а на крайній півночі він коротший.

Чудове полярне сяйво я бачив у Кангерлуссуаку під час однієї зі своїх квітневих поїздок. Селище лежить у глибині острова, де повітря сухіше і ясних ночей більше, ніж на узбережжі. Якщо ви не хочете їхати аж до Гренландії, є ближчий варіант: Тромсе (Tromsø) на півночі Норвегії. Там у листопаді я побачив одне з найкрасивіших полярних сяйв у житті. Усі місця я порівнюю у статті Де побачити полярне сяйво, а про саме місто пишу в статті Що подивитися в Тромсе.

Комарі в Гренландії влітку: чому їх так багато і що мені допомогло

Про комарів у Гренландії я знав, але не підозрював, що їх буде аж стільки. Першого вечора я пішов прогулятися і повернувся з думкою, що вранці мушу купити репелент. А на початку походу я пробирався крізь цілі рої. Такого я ще ніколи не бачив.

Репелент у Сісіміуті я так і не дістав. Зате купив сітку на голову за 80 данських крон, тобто приблизно за 11 €. Її продавали у звичайному господарському магазині. Ще я купив олівець від укусів, схожий на блиск для губ. Сітка зрештою стала одним із моїх найоригінальніших сувенірів. Вона захищала мене від комарів і водночас затіняла від сонця. Бо сонцезахисні окуляри я забув ще в аеропорту Копенгагена.

Чому в Гренландії влітку так багато комарів? Талий сніг і лід утворюють у тундрі безліч озерець і боліт, де виводяться комарі. До того ж природних ворогів, як-от бабок, риб чи птахів, у них тут менше, ніж у нас у Словаччині. У найвідвідуваніших частинах Гренландії сезон комарів триває приблизно із середини червня до кінця серпня. На відміну від тропічних видів, вони не переносять ні малярії, ні денге, а здебільшого просто дратують.

@milan_bezmapy+249 000 підписників

Стежте за мною в Instagram

Стежити

Гренландія влітку ідеальна для походів, зокрема маршрутом Arctic Circle Trail (ACT)

Улітку в Гренландії сезон походів. Більшість стежок уже звільнилася від снігу, а сонце не заходить, тож не треба поспішати, щоб устигнути до темряви. Із Сісіміута я пішов у похід до хатинки у формі летючої тарілки, яку називають НЛО.

На табличці біля стежки було написано 16,6 км туди й назад і 323 метри набору висоти. Здавалося, нічого складного. Але за весь день я находив 50 000 кроків, тож, як на мене, пройшов більше. Похід виявився складнішим, ніж я очікував, через кам’янистий рельєф і серпантини. На маршруті я натрапив і на водоспад: ризикувати й перебиратися через нього я не захотів, тож мусив його обійти.

За останні п’ять годин я не зустрів жодної людини. Мене вразило, що на табличці було написано: воду можна набрати з будь-якого струмка. Круглі валуни в долині свідчать, що колись її заповнював льодовик. Він відламував їх від скель і штовхав перед собою. Саме НЛО є хатинкою для туристів над фіордом Kangerluarsuk Tulleq. Спочатку вона стояла біля Сісіміута, а у вісімдесятих роках її перенесли сюди гелікоптером. Усередині я знайшов лише книгу відвідувачів, рятувальну ковдру і ручку. Я теж залишив там свій запис, але що в ньому, не скажу. Гренландія влітку сповнена сюрпризів.

Ось що мені в Гренландії подобається найбільше: туризм її ще не зіпсував. Колись я дуже хотів поїхати до Ісландії, ще відтоді, як прочитав «Подорож до центру Землі». Потім туди почав літати Wizz Air, Ісландія стала напрямком масового туризму, і в мене пропало бажання. У Гренландії ви йдете в похід і цілий день нікого не зустрічаєте. Увесь похід я детально описую в статті Що подивитися в Сісіміуті.

• Порада від Мілана Наступного разу я взяв би в похід кращі непромокальні туристичні черевики. Улітку тундра повна води, і під кінець походу в мене і черевики, і шкарпетки промокли наскрізь.

Айсберги, сніг і квіти: який вигляд має природа Гренландії влітку

Більшість людей уявляє Гренландію нескінченним білим простором. Але влітку тундра зеленіє і квітне. У червні я бачив багато квітів і водночас сніг на пагорбах. Бачив я і птахів, а біля міста їздових собак.

Улітку собаки лише відпочивають, бо без снігу їм нічого тягнути. Сісіміут, до речі, є найпівденнішим містом на західному узбережжі, де гренландцям дозволено їх тримати. На північ від 66-ї паралелі можна тримати лише гренландських їздових собак, щоб порода не схрещувалася з іншими. Найбільше айсбергів я побачив з корабля. Дорогою назад з Аасіаата я почав рахувати їх уголос і без перерви дорахував до 49.

Айсберги утворюються так: на льодовиковому щиті тисячоліттями накопичується сніг, який під власною вагою стискається в лід. Цей лід повільно стікає до узбережжя, а біля моря від нього відколюються шматки. За найпоширенішою теорією, айсберг, який 1912 року потопив «Титанік», теж відколовся в Гренландії.

Транспорт у Гренландії влітку: літаки, корабель Sarfaq Ittuk і затримки

Між гренландськими містами немає жодної дороги. Пересуватися можна лише літаком або кораблем. Тому відстань тут вимірюють не в кілометрах, а в рейсах, годинах у морі і в тому, чи взагалі сьогодні щось вилетить.

З Копенгагена я летів прямим рейсом до Нуука, де в листопаді 2024 року відкрили нову злітну смугу для великих літаків. Пам’ятаю, що 2023 року тут стояла лише якась будка. Новий термінал трохи нагадав мені аеропорт у Братиславі: довга зала й магазини. З Нуука я полетів далі маленьким гвинтовим літаком до Сісіміута. Додому я летів із Сісіміута до Кангерлуссуака, і переліт тривав лише 35 хвилин. А в аеропорту Сісіміута мене ніхто не перевіряв і ніхто не зазирнув у багаж. Через контроль безпеки я пройшов аж перед рейсом до Копенгагена.

Другий варіант: корабель Sarfaq Ittuk. Він ходить майже цілий рік, але до затоки Диско, де лежать Аасіаат та Ілуліссат, зазвичай доходить лише в травні. За плавання туди й назад із Сісіміута до Аасіаата я заплатив 400 € і спав у спільній каюті ще із сімома людьми. Розклад і квитки ви знайдете на сайті перевізника Arctic Umiaq Line.

• Порада від Мілана Місце біля вікна під час перельоту до Гренландії, на мою думку, обов’язкове. Приліт до Нуука над льодовиками і фіордами належить до найкрасивіших моїх вражень від польотів.

Мій рейс не затримали. Але на зворотному шляху багато інших рейсів у Гренландії затримувалися. Кілька пасажирів через це не встигли на пересадку до Данії, і авіакомпанія переоформила їх на наступний рейс. Тож я летів із Кангерлуссуака до Копенгагена майже порожнім літаком. Погода тут щохвилини змінює плани, тож затримки трапляються постійно.

• Порада від Мілана Якби з Копенгагена в мене був ще один переліт, я залишив би між рейсами солідний запас часу.

Гренландія влітку: Національний день 21 червня

Уранці 21 червня я приплив до Аасіаата, приблизно тритисячного містечка на острові. У порту вже чекали люди з прапорцями, бо був Національний день Гренландії. Гренландці святкують його саме в найдовший день року. Літо в Гренландії означає свята.

Уже через десять хвилин після висадки на берег я спонтанно приєднався до ходи. Я йшов за літнім паном, який ніс гренландський прапор до церкви. Після богослужіння люди зібралися в місцевій залі на каву і пиріг. Полювання на тюленів об одинадцятій скасували, і мені було шкода. Зате о першій подякували людям, які допомагають громаді, а о другій усіх безплатно пригощали з гриля.

Урятував мене й Google Перекладач, який знає гренландську лише останні два роки. Інакше я б не знав, чи йти до туалету з написом Arnat, чи Angutit, тобто жіночого чи чоловічого. Усі, кого я зустрів, усміхалися мені. Діти гралися, і я не бачив нікого з телефоном. Я подумав, що саме цього бракує у Словаччині. Люди в нас уже не збираються громадою, і кожен живе своїм життям. Про весь цей день я готую окрему статтю.

Гренландія влітку: що взяти з собою і чого мені бракувало

Температура за кілька днів коливалася від двох до дев’яти градусів, були і дощ, і сонце, і навіть прогноз снігу. Ось речі, які мені справді знадобилися влітку в Гренландії або яких мені бракувало:

• Непромокальні туристичні черевики. Мої не впоралися з тундрою, повною води.
• Сонцезахисні окуляри. Свої я забув у Копенгагені, а сонце світить цілий день і цілу ніч.
• Сітка від комарів. Я купив її на місці приблизно за 11 €.
• Репелент. У Сісіміуті я його не знайшов.
• Олівець від укусів. Його я теж купив на місці.
• Крем із SPF. За полярним колом сонце сильне, навіть коли не тепло.
• Готівка. Власник житла хотів за пізній виїзд 200 крон готівкою, це приблизно 27 €.

Скільки коштує подорож до Гренландії влітку: мої ціни з червня 2026 року

Це недешево. Щоб ви мали уявлення, ось скільки заплатив я:

У Сісіміуті я жив на першому поверсі приватного будинку, а власник мешкав на другому. Ключі він просто залишав у дверях, і мене це вразило. Одна річ у мене все ж не вийшла. Я прав тим, що вважав гелем для прання. Лише під час другого прання я повернув пляшку іншим боком і побачив, що це засіб для миття підлоги.

Що подивитися в Гренландії, куди поїхати наступного разу і ще кілька моїх порад

Моя подорож до Гренландії влітку знову перевершила всі мої очікування. Утім, я кажу це після кожної поїздки. Наступного разу я хотів би поїхати на крайній південь, в околиці Какортока (Qaqortoq) і Нанорталіка (Nanortalik). Там, у долині Кіннгуа (Qinngua), росте єдиний природний ліс Гренландії. А колись і на крайню північ.

Якщо збираєтеся на західне узбережжя, почитайте, що подивитися в Сісіміуті. З усієї Гренландії мені найбільше сподобався Ілуліссат із його льодовиковим фіордом. А найжвавішим містом країни є Нуук. Якщо матимете пересадку, я підкажу, чим зайнятися в Кангерлуссуаку. Перед поїздкою варто познайомитися і з типовими гренландськими стравами.

Гренландія нагадала мені, що не обов’язково постійно мати дедалі більше. Іноді вистачає громади, яка тримається разом, і природи, біля якої ви на мить зупиняєтеся. Гренландію влітку я люблю всім серцем.

Подорожуйте!