Як на мене, Попрад (Poprad) не обмежується аквапарком AquaCity, і тут варто зупинитися навіть дорогою в Татри. Не пропустіть Спиську Соботу (Spišská Sobota) з її «Соботським Матьком» і оглядовий майданчик над Кветницею (Kvetnica). Найкраще поєднати один день відпочинку в AquaCity з другим, активним днем в околицях.
- Скільки часу
- Я був тут рівно 24 години й раджу поєднати день відпочинку в AquaCity з активним днем в околицях
- Списька Собота
- Покуштуйте «Соботського Матька», місцевий корж із цільнозернового борошна з салом і бринзою
- Пивні ванни
- У пивоварні Tatras ви купаєтеся в суміші дріжджів і хмелю, а біля моєї ванни було 5 літрів пива, яке я наливав сам
- Кветниця
- Піший підйом до оглядового майданчика над Попрадом стане доброю розминкою, а нагорі стоїть гарна каплиця
- Костел святого Егідія
- Стоїть на площі, а мене зацікавив його інтер’єр: на фресках, які тут відкрили, є навіть священники, що прямують до пекла
Цю статтю я написав 2018 року. Ціни, години роботи та сполучення відтоді могли змінитися, тож перевірте їх перед поїздкою.
Що подивитися в Попраді? Гарне запитання. Повз Попрад я проїжджаю щоразу, коли їду в Татри, як, мабуть, і всі. Але мені ніколи не спадало на думку зазирнути в саме місто (і я маю на увазі не лише AquaCity). Нещодавно я провів у Попраді зовсім небагато часу, але встиг чимало. Нижче розповідаю, що подивитися в Попраді, і ділюся ідеями для поїздок та розваг.
Що подивитися в Попраді: пам’ятки та ідеї для поїздок
А ви знали? Попрад складається з кількох менших містечок, які зрослися між собою. Кожне з них має свій герб і свою ідентичність, але разом вони утворюють місто Попрад. Це Списька Собота, центр Попрада, Матейовце (Matejovce), Страже-під-Татрами (Stráže pod Tatrami) і Велька (Veľká). У кожного з них є свій костел і, що цікаво, власна іммакулата, тобто чумна колона. Ось що варто подивитися в Попраді.
- Списька Собота
- Центр міста
- Татранська галерея
- Пивні ванни
- Скеледром
- Кветниця
Списька Собота: музей і костел
Списька Собота належить до частин, які разом утворюють Попрад. Я не знав, що тут народилося кілька відомих людей. Один із них, підприємець з Угорського королівства Ян Юрай Райнер (Ján Juraj Rainer), збудував притулок Rainerova chata, перший у Татрах. У Спиській Соботі народилися також Зузана Гьоншова, дружина Моріца Беньовського, і Ян Брокоф, відомий скульптор доби бароко. Його скульптури сьогодні стоять на Карловому мосту в Празі.
ПОРАДА: Коли я був тут 2018 року, Попрадом курсував двоповерховий екскурсійний автобус на лінії № 8. Чи курсує він і сьогодні, перевірте перед поїздкою. Під час поїздки аудіогід розповідає про найважливіше з минулого й сьогодення міста. Автобус вирушає з автовокзалу, а поїздка триває 45 хвилин.
У колекції музею в Спиській Соботі є навіть перший пилосос. Якщо захочете тут зупинитися, пансіонатів вистачає, але найгарніший із них (кажуть) Sabato, і він дуже популярний. Я й сам зупинився б у ньому, якби там були вільні місця. Окремо хочу згадати ресторан Vino & Tapas, який отримав відзнаку словацького економічного тижневика TREND. Ресторан працює лише за попереднім замовленням і пропонує різні тематичні меню, наприклад меню останньої вечері на «Титаніку». Тематична гастрономія зараз у Попраді в моді.

«Соботський Матько»: традиційна страва Попрада
У Спиській Соботі варто скуштувати й місцевий традиційний корж із цільнозернового борошна, схожий на піцу. Він називається «Соботський Матько» (Sobotský Maťko), а не «Себецький Матько», тобто «егоїстичний Матько», як я спершу думав, ха-ха. Його готують із традиційних для цього краю продуктів, передусім із сала та м’якої словацької бринзи. Поєднання, що треба.
Центр Попрада й костел святого Егідія
Центр Попрада справді крихітний, зате культурних подій тут багато. У ті вихідні, коли я тут був, якраз тривав фестиваль Viva Italia. У Попраді живе багато італійців, які об’єднали зусилля (і спагеті). Під час свого фестивалю вони розважають місцевих і пригощають їх смачною італійською їжею. Тож у Попраді я побував у маленькій Італії.
На площі стоїть цікавий костел святого Егідія (Kostol svätého Egídia). Особливо мене зацікавив його інтер’єр. У ньому відкрили фрески, на яких зображено навіть священників, що прямують до пекла, ха-ха. Кажуть, що саме на настінних розписах цього костелу є найдавніше відоме зображення Татр. Акустика в костелі чудова, тому на Різдво тут можна потрапити на різні святкові концерти, як джазові, так і словацької співачки Катки Кощової.
ПОРАДА: Щоб у Попраді мати все під рукою, зокрема мапу міста й двомовний аудіогід, завантажте застосунок POPRAD. Він є для Android та iOS. Є й новіший офіційний застосунок Visit Poprad з подіями, маршрутами, варіантами проживання та планувальником поїздки, він доступний в App Store для iOS.






Татранська галерея та Підтатранський музей у Попраді
У Попраді є те, чого немає більше ніде у Словаччині. Тут утілили оригінальну ідею: старий промисловий об’єкт перетворили на центр культури та мистецтва. Тут зустрічаються діячі словацької культури: актори, художники й музиканти. Над Татранською галереєю (Tatranská galéria) височіє димар, з якого планували зробити оглядовий майданчик із видом на місто.
Це перша будівля у Словаччині, де старий заводський простір перетворили на культурний центр. Перший публічний захід відбувся тут ще 1 травня 1993 року. Щороку галерея присвячує виставку одній видатній особистості європейського чи світового значення.


Підтатранський музей (Podtatranské múzeum) гарно розповідає історію краю: зали чітко розмежовані й позначені кольорами. Кожен колір означає інший період, тож я одразу знав, де «перебуваю». Велику увагу привертає експозиція «Князь із Попрада та його гробниця» (Knieža z Popradu a jeho hrobka), яку музей відкрив у травні 2023 року.
Пивні ванни в Попраді: пивоварня Tatras
Хто може похвалитися, що купався в пиві? Ха-ха. У Попрада дуже багата й довга історія пивоваріння. У центрі міста колись стояла історична пивоварня, яку 2013 року здебільшого знесли. Вона не пережила випробувань часом, та й, зрештою, така велика пивоварня просто в центрі міста трапляється нечасто. Сьогодні працює лише солодовня. Велика пивоварня зникла, зате її справу тепер продовжують кілька менших. Традицію в Попраді гарно підтримують, і місцеві пивоварні отримують за це чимало нагород.
Навіщо пиво лише пити, якщо в ньому можна викупатися? Pivovar Tatras поєднує пансіонат, ресторан, пивоварню й спа, тож саме тут ваша мрія здійсниться, ха-ха. Ванну наповнюють сумішшю дріжджів і хмелю, з яких варять пиво. Нагріта до 38 °C, така суміш добре впливає на шкіру. Найбільше мені сподобалося, що під час купання в мене було 5 літрів пива: я наливав його сам, не вилазячи з ванни. А до пива ще й хліб зі смальцем, сіллю та цибулею. Я не їв такого багато років, смакота.

Кветниця: оглядовий майданчик над Попрадом і кар’єр з озером
Кветниця чудово підходить для поїздки з Попрада, якщо у вас є час і погода гарна. Тут пролягає велосипедний маршрут аж до міста Світ (Svit), а по дорозі є ще й кар’єр, який мешканці Попрада люблять за гарне озеро. Без Кветниці список того, що подивитися в Попраді, був би неповним.
Я піднявся до оглядового майданчика пішки. Був туман, але як розминка це ідеально. Тут є міські ліси з кількома маркованими туристичними маршрутами, а також стежка на Замчисько (Zámčisko) по інший бік долини. Нагорі стоїть дуже гарна каплиця.


Новий скеледром у Попраді
У будівлі колишнього заводу залізобетонних панелей у Попраді виріс новий скеледром. Є тут і стильна кав’ярня. Скелелазний центр WoodRock уже відкрили, а його стіна Everest заввишки майже 31 метр. Це одна з найвищих критих скелелазних стін у світі.
Хоча я провів у Попраді рівно 24 години, мене приємно здивувало, скільки тут усього є. Раджу будувати поїздку за формулою «відпочинок + активний рух». Один день можна ніжитися в бульбашках AquaCity Poprad, а наступного махнути до Списької Соботи на «Соботського Матька» чи на оглядовий майданчик над Кветницею.
Попрадом я подорожував під час прес-туру, який організувала регіональна туристична організація Región Tatry (Oblastná organizácia cestovného ruchu Región Tatry). Більше про регіон та інші цікаві місця ви знайдете на їхньому сайті.





